Юридична адреса вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Запорізька область, Україна, 72312,
Фактична адреса вул. Наукового містечка, 59, м. Запоріжжя, Запорізька область, Україна, 69000,
ПІДХОДИ ДО ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПРИАЗОВ’Я (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ФІЛЬМУ «МОГИЛА ТІНЕЙ. ПЕТРОГЛІФИ КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ»)
МДПУ > Новини університету > ПІДХОДИ ДО ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПРИАЗОВ’Я (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ФІЛЬМУ «МОГИЛА ТІНЕЙ. ПЕТРОГЛІФИ КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ»)
ПІДХОДИ ДО ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ПРИАЗОВ’Я (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ФІЛЬМУ «МОГИЛА ТІНЕЙ. ПЕТРОГЛІФИ КАМ’ЯНОЇ МОГИЛИ»)
12 квітня 2024 року кафедрою географії та туризму було проведено загальноуніверситетський захід на тему: «Підходи до популяризації наукової та культурної спадщини Приазов’я (на прикладі науково-популярного фільму «Могила тіней. Петрогліфи Кам’яної Могили»)».
У заході взяли участь викладачі та студенти Мелітопольського державного університету імені Богдана Хмельницького, а також вчителі географії, викладачі вишів і студенти Запорізької, Дніпропетровської та Тернопільської областей.
Спікерами зустрічі виступили: Євген Лір – український письменник, перекладач, музикант і дослідник темної літератури, волонтер та Олег Байтеряков – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та туризму МДПУ імені Богдана Хмельницького.
На початку заходу Олег Байтеряков звернув увагу на значенні дослідження, збереження і популяризації культурно-історичного надбання країни.
Євген Лір, як автор повнометражного науково-популярного фільму «Могила тіней. Петрогліфи Кам’яної Могили», розповів про ідею фільму, особливості його зйомки, залучення експертів (проф. Володимира Воровки, наукових співробітників історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» Ольги Пеньової, Віктора Джоса), підготовку музичного оформлення та ін.
Окремо доповідач зупинився на питаннях дослідження і деяких загадках Кам’яної Могили, що знайшли відображення у фільмі.
Захід пройшов у живій, невимушеній атмосфері. Учасники мали можливість не тільки згадати наукове та культурне значення відомої пам’ятки України, але й завдяки перегляду фрагментів фільму насолодитись естетичною привабливістю українського степу, прослухати музичну композицію відомої української співачки Саші Цвинтар і відчути гордість за свою державу!