13–14 жовтня 2022 р. на філологічному факультеті МДПУ імені Богдана Хмельницького відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми функціонування мови і літератури в сучасному полікультурному суспільстві”.  Робочими мовами конференції були: українська, англійська, німецька, болгарська, польська. До участі в конференції долучилися більше 100 учасників. У цьому році наукові здобутки представляли не тільки українські вчені, але й науковці з Болгарії, Молдови, Угорщини, Німеччини, Греції, Австрії. В особливій атмосфері відбувся обмін цікавими і корисними напрацюваннями.

Пленарне засідання відкрила декан факультету, в.о. проректора з наукової роботи університету Тетяна Коноваленко, яка привітала всіх присутніх із початком роботи конференції та надала вітальне слово в. о. ректора Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, кандидату психологічних наук, доценту Наталі Фалько.

Робота пленарного засідання була цікавою та плідною. Надзвичайно захопливим був виступ Надії Акулової, кандидата філологічних наук, доцента кафедри української  і зарубіжної літератури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького “Фактура кіно у британській прозі 1920-х років”. Яскраві приклади презентації супроводжувалися маловідомими фактами і поясненнями доповідачки і не залишили байдужими учасників конференції.

Жвавим та інтерактивним був виступ англійською мовою доцента, старшого викладача школи англійських та американських студій університету імені Етвоша Лорана (Угорщина) Лазло Катона з теми: “Вивчення англійської мови як іноземної у 21 столітті”. Він поділився власним досвідом вивчення мови, проблемами, з якими стикався учень під час опанування іншомовних знань. Також  доповідач визначив п’ять умов, які необхідно, на його думку, потрібно враховувати вчителю під час освітнього іншомовного процесу, якщо він зацікавлений у результативності та успішності навчання, а саме: автономія учня, його переконання, індивідуальні особливості, занепокоєння, спеціальні освітні потреби.

Ґрунтовну доповідь, як результат багаторічного глибокого наукового аналізу, здійснила болгарською мовою Красимира Колева, доктор філології Шуменського університету імені Єпископа Констянтина Преславського, лектор болгарської мови, літератури та культури Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького з теми: “Комунікація та кодифікація мови в мультиетнічному середовищі”. Зроблені доповідачкою висновки не залишили присутніх байдужими.

Цікавими, інформативними й актуальними були доповіді викладачів Бельцького державного університету імені Алеку Руссо, м. Бєльці, (Республіка Молдова). Зокрема, в першій із них йшлося про практичний приклад підвищення навичок мовлення за допомогою навчання публічним виступам, представлений англійською мовою Сільвією Богдан, викладачкою цього навчального закладу. Другу доповідь, «Міжкультурне взаєморозуміння в професійному спілкуванні» презентувала німецькою мовою Оксана Чира, доктор наук, доцент, завідувачка кафедри англійської і німецької філології.  Широкий фактичний матеріал проведених науковцями досліджень викликав жваве зацікавлення та обговорення в присутніх.

Результатами своєї наукової діяльності поділилася Аліна Маслова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання германських мов Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Доповідачка розповіла про підготовку проєкту «Політика мультилінгвальності у професійній підготовці майбутніх вчителів іноземних мов», який було подано до участі у програмі ERASMUS+Модуль Ж.Моне. Корисним цей досвід є для всіх, хто планує подавати проектні заявки на фінансування від Європейського Союзу.

 Конференція передбачала роботу п’яти секцій:

1. Методологічні та гносеологічні проблеми  сучасного мовознавства.

2. Тенденції розвитку вітчизняного й зарубіжного літературознавства у світлі новітніх наукових досліджень.

3. Інноваційні технології у теорії та практиці навчання мови і літератури.

4. Проблеми перекладу в сучасному суспільстві.

5. Комунікативно-когнітивні аспекти  міжкультурної комунікації. 

Робота секції «Методологічні та гносеологічні проблеми сучасного мовознавства» розпочалася з доповіді канд. філол. наук, доцента Т. В. Сіроштан, яка розповіла про глобалізаційні процеси сучасної української мови (на матеріалі абстрактної лексики). На прикладі слів з абстрактним значенням доповідачка продемонструвала, наскільки ці процеси позначилися на всіх системах нашої мови. Збільшити інформаційну якість і комунікативну потужність української мови зможе як активне її використання у повсякденному живому спілкуванні, так і широка присутність в інформаційному просторі.

З вітальним словом до всіх присутніх звернулася завідувачка кафедри української мови,  канд. філол. наук, доцент З. О. Митяй. У своїй промові вона торкнулася також проблем сучасної української граматики і зауважила, що в сучасній лінгвістиці є чимало нез’ясованих питань, а це надає широкі можливості для молодих дослідників.

Цікавим для всіх присутніх виявився виступ здобувачки А. Єложенко, який супроводжувався яскравою презентацією. Особливо сподобалися слухачам приклади з Kpop-сленгу. Ґрунтовну наукову доповідь підготувала студентка магістратури Н. Коновалова. Широкий фактичний матеріал із поезій письменника доповідачка вдало систематизувала і здійснила його глибокий аналіз. Яскраві приклади, що супроводжували висновки здобувачки, не залишили байдужими присутніх.

Наступні виступи магістрантів були присвячені різноманітним актуальним проблемам сучасного мовознавства: Ю. Булгакова «Стилістичні особливості роману «Амадока» Софії Андрухович», А. Гармаш «Механізми творення англомовних конверсивів (на матеріалі суспільно-політичної лексики)», В. Ковальова «Стилістичний потенціал лексичних мікросистем у творах Василя Симоненка», А. Мартиненко «Стилістичні параметри синонімії у романі “Забудь-річка” Братів Капранових», О. Мельниченко «Особливості функціонування епітетів у творах А. Дімарова», О. Фаріон «Мовнопоетичний образ “Дніпро”: семантичний аспект», К. Черногубова «Мовні особливості сучасної інтернет-комунікації (на прикладі фемінітивів)» та ін.

Перші кроки на науковому шляху, виступивши із доповідями, зробили здобувачі ІІ курсу О. Корнійчук, М. Павлова, Є. Шестобуз.

Робота секції  «Тенденції розвитку вітчизняного й зарубіжного літературознавства у світлі новітніх наукових досліджень» була плідною й цікавою. Учасники і гості секції обговорювали важливі питання літературознавства. Ґрунтовними й актуальними були доповіді, у яких йшлося про інтермедіальний аспект (доповідь Н.Ю. Акулової «Роль обкладинки у смисловій презентації літературного твору (на прикладі повісті «Кульбабове вино» Рея Бредбері»); про осмислення питання людської самотності у доповіді Н.С. Мажари «Літературний вимір людської самотності в сучасному романі»; про поліфункціональність хронотопу в антиутопії в доповіді О.А. Огульчанської «Свій/чужий хронотоп у романі Джорджа Орвелла «1984»; про екзистенційні мотиви збірки Івана Франка «Зів’яле листя» у доповіді Г.М. Пономарець; про актуальність дослідження творчості Георгі Господинова у доповіді В. Батяєвої «Твір Георгі Господинова «Природний роман» крізь призму літературознавців-славістів», яка була визнана кращою доповіддю в роботі секції.

Засідання секції «Проблеми перекладу в сучасному суспільстві» відбулося в дружній атмосфері. Учасники конференції мали можливість обмінятися досвідом та презентувати свої наукові здобутки у галузі перекладознавства. До уваги студентів та викладачів були представлені доповіді, пов’язані з особливостями перекладу англомовних інновацій соціально-побутової сфери (доктор філ. наук, професор О.Л. Гармаш),  з каламбуром у текстах англійських анекдотів (доцент Т.М. Камишова), з неологізмами, що мають відношення до російсько-української війни (старший викладач О.Б. Дубицька), з перекладом текстів медичної тематики (старший викладач Н.В. Зіненко), з плюрицентричністю німецької мови на прикладі її австрійського варіанту (старший викладач О.А. Лебєдєва).

Апробацію результатів своїх наукових досліджень представили студенти Вероніка Безсонова з темою доповіді «Кінопереклад та особливості перекладу зниженої лексики в ситкомах», Софія Карнауха – «Особливості перекладу наукових текстів», Єлизавета Масюкова – «Переклад безеквівалентної лексики як відображення національної своєрідності життя народу». Слід відмітити змістовність та глибину проведених здобувачами вищої освіти досліджень. Доповіді: Софії Карнаухи і Єлизавети Масюкової визнані як найкращі.

Учасники конференції отримали позитивні емоції від наукової дискусії та чекають на подальші нові зустрічі.

Робота секції «Інноваційні технології у теорії та практиці навчання мови і літератури» сприяла обміну її учасниками проблемно-пошуковим досвідом і  результатами своїх наукових досліджень. Доповіді учасників конференції також не залишали байдужими жодного присутнього. Викладачі та магістранти жваво обговорювали порушені на секції проблеми методики навчання мови і літератури, ділилися власним досвідом використання інноваційних технологій у викладанні іноземних мов і зарубіжної літератури в школі та в позашкільній практиці.

Проблема,  присвячена організації освітнього процесу з англійської мови в старшій школі, висвітлена Я.І. Дашко,  викликала неабияке зацікавлення і мотивувала присутніх до активного її обговорення. Зацікавила всіх учасників секції і тема дослідження К.В. Світличної щодо використання відеоматеріалів на уроках англійської мови. Доповідь супроводжувалася яскравою презентацією і викликала активну наукову дискусію, за що і отримала визнання всіх присутніх як найкраща доповідь. Ґрунтовною була доповідь Н.В. Авдимирець, присвячена методиці формування комунікативно-діалогічної компетентності вчителів української літератури. В ній теоретичні здобутки дослідження перепліталися з результатами практичної діяльності, що робило доповідь більш переконливою та значущою. Сподобалися присутнім і доповіді Т.В. Андрієнко, Е.О. Алавацької, І.С. Ващук, І.І. Іванової та інших магістрантів, які презентували результати своїх дипломних досліджень, висвітлювали важливі питання методики навчання іноземних мов і літератури. Робота секції пройшла в дружній атмосфері взаємоповаги, схвалення доповідей були щирі, а питання актуальні.

Робота секції «Комунікативно-когнітивні аспекти міжкультурної комунікації» мала за мету організацію наукового дискурсу вітчизняних і зарубіжних учених у площині міжкультурної комунікації в глобалізаційному вимірі, що є актуальною проблемою сьогодення і потребує з’ясування низки питань, пов’язаних із загальнотеоретичними аспектами.

Модератор секції, асистент кафедри методики викладання германських мов, Л.А. Єпіфанцева, підсумовуючи роботу наукового зібрання, наголосила, що конференція була плідною та цікавою, професійною, дискусійною і повчальною. Було обговорено багато важливих тем, які потрібні для якісної роботи в управлінні освітою. Доповідачі секції надали змістовну й вичерпну інформацію за цією тематикою. Модератор подякувала усім учасникам за виявлений інтерес до конференції та побажала подальших успіхів у науковій роботі.