В Семенівський загальноосвітній школі 26 лютого 2019 року був проведений ще один тренінг з медіаграмотності для педагогічного колективу школи. Тренінг проведено у спеціально обладнаному тренінговому кабінеті, який школа отримала в результаті перемоги у проекті GIZ за підтримки Федерального Уряду Німеччини. Слід зазначити, що вчителі були конструктивно налаштовані на роботу і продемонстрували свої знання, професійний досвід та згуртовану командну взаємодію. Було дуже приємно працювати у такому високопрофесійному колективі вчителів.
Тренінг розпочався зі знайомства та встановлення конгруентності, що сприяло позитивному налаштуванню на подальшу діяльність. У середовищі онлайн дошки Padlet визначили очікування, та можливі перешкоди, які можуть заважати на тренінгу. З останнього питання вивели правила групи або контракт. Особливу увагу зосередили на тому, що на тренінгу не може бути неправильних відповідей, а завдання тренінгу полягає у тому, щоб надати інструменти, які допоможуть правильно перевіряти інформацію і визначитись наскільки правдива інформація подається у різних джерелах.
У модулі «Медіаосвіта та медіаграмотність» представлено поняття «медіаграмотності» як складової інформаційно-цифрової компетентності, яке необхідно формувати в учнів та вчителів в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Акцентовано увагу на тезах виступу міністра освіти і науки України Лілії Гриневич про розвиток критичного мислення у дітей, необхідності розробки інструментарію для викладання медіаграмотності наскрізно на всіх предметах в школі.
У даному модулі реалізовано мозковий штурм «Актуальність медіа в Україні», де учасники генерували свої ідеї стосовно причин медіаграмотності у сучасному житті. Разом дійшли висновку, що пропаганда стає цілеспрямованою і протистояти цьому дуже складно, тому важливо бути медіаграмотними, розуміти роль критичного мислення і дотримуватися критичної дистанції по відношенню до медіа.
У модулі «Медіа як бізнес» організували диспут на тему: «Яким чином ми взаємодіємо медіа?», «За рахунок чого існують медіа?». Провели гру «Власники медіа» та зробили висновки, що не завжди з тієї інформації, яку подають медіа, ми можемо прийняти правильні рішення. Тому ми всі повинні бути журналістами, щоб дізнатися як працюють медіа з середини. Ці знання стосуються кожного, тому що ми живемо в інформаційному полі не залежно від того, хочемо ми цього чи ні, медіа впливають на нас всюди!
Яскраво та змістовно було проведено гру «Купуємо медіа» у середовищі онлайн дошки Padlet. Три групи вчителів спробували себе в ролі олігархів та мали можливість купити медіаканал. Завданням було визначити назву каналу, концепцію, продумати які вигоди може мати «олігарх» та встановити причини навіщо купувати канал. При цьому необхідно було продумати аудиторію, продемонструвати лояльність до людей та визначити як канал може заробляти. Учасники виявили творчі здібності під час цієї вправи при цьому, перша група спрямували свій канал на реалізацію бізнес-ідеї, друга група створила канал з метою лобіювання власних інтересів, а третя група долучилася до бізнес інтересів іншого олігарха та спробувала побудувати спільний бізнес-проект.
Модуль «Інформування та вплив» розпочався гри «Білий шум» за допомогою якої продемонстровано як одночасно можуть впливати різні джерела інформацію на наше сприйняття і цілісна інформацію, коли подається одночасно, сприймається хаотично, знайома інформація не впізнається. Учасники при одночасному повідомленні не могли впізнати слова відомої пісні, але коли обиралося одне джерело і була можливість чути ту частину, яка викликала знайомі асоціації, то учасник легко вгадував слова відомої пісні.
Вправа «Колесо емоцій» сприяла формуванню установки на критичне сприйняття інформації через розуміння своїх емоцій. Вчителі із великим інтересом шукали на своїх звичних стрічках новин в інтернеті інформацію і за «колесом емоцій» визначали емоції, які викликає стаття. Дана вправа показала, що більшість статей викликають у учасників емоції на насичених тонах, тому рекомендовано виховувати у себе бажані емоції, які розташовані на крайніх пелюстках квітки і виробляти звичку уважно читати зміст станні та перевіряти джерела інформації. Крім того, рекомендовано не брати чужі емоції на себе і реагувати спокійно.
Декодування інформації через відео дало можливість визначити маркери інформування і пропаганди. А декодування інформації через зображення сприяло вивченню відмінних рис різних видів інформації: пропаганда, соціальна реклама, пиар, реклама, інформування. Увагу учасників зосереджено на тому, що пиар формує лояльність до бренду, а не рекламування продукту і є елементом торговельної реклами; соціальна реклама працює з соціальною проблемою і теж не дає вибору.
Модуль «Функціонування мас-медіа. Об’єктивність медіа» сприяв усвідомленню до яких цілей прагнуть мас-медіа і як вони функціонують. Вчителі взяли участь у рефлексивні грі «Сніжинка» та переконалися в тому, що всі ЗМІ суб’єктивні, тому що кожен сприймає і передає інформацію по-своєму. Жлден ЗМІ не дає нам інформацію, яка може бути перевірена всіма органами відчуттів (слух, дотик, зір, тактильне відчуття, емоції) і тому ймовірність перекручування цієї інформації є дуже високою. Тому будь-яку інформацію треба перевіряти та аналізувати.
Під час виконання рефлексивної гри «Королева» учасники дуже жваво обговорювали у своїх групах варіант вирішення проблеми, намагалися дійти спільного рішення. Але його було дуже важко знайти, тому що у кожного своя мораль, свої установки, свої цінності, стереотипи поведінки. Теж саме можна сказати і про ЗМІ, які висвітлюють певний конфлікт. Вони, як і ми, мають прагнути до об’єктивності, але дуже часто поняття об’єктивності кожна зацікавлена сторона трактує по-своєму.
Далі учасникам запропоновано міні-лекцію «Чому медіа необ’єктивні?». У процесі теоретичного викладу дійшли висновку, що об’єктивних медіа не існує, а медіа можуть бути тільки збалансовані. Медіа не презентують реальність, а лише репрезентують її. Медіа роблять акцент на ріні аудиторії. Журналісти використовують особливості певної цільової аудиторії, використовуючи пропагандистський прийом конгруентності («Я такий як Ти»).
Наприкінці тренінгу учасників проінформовано про бібліотеку медіаграмотності від Академії української преси http://www.aup.com.ua/category/library/, де зібрана добірка книг та презентацій з медіаосвіти та медійної грамотності.
Проведений тренінг переконливо довів, що медіаграмотність – це постійна активність, яка інтегрується у дуже різні сфери життя. Медіакомпетентність включає 10 умінь медіа грамотності:
- Розуміння зростаючого пливу ЗМІ на суспільство.
- Розуміння того, як працюють ЗМІ.
- Розуміння того, як ЗМІ забарвлюють реальність.
- Використання обладнання, програмного забезпечення додатків.
- Орієнтування в медіа середовищі.
- Пошук і обробка інформації.
- Створення контенту.
- Участь у соціальних мережах.
- Рефлексія щодо власного використання ЗМІ.
- Досягнення цілей за допомогою ЗМІ.
Поділ та опис десяти компетентностей запропоновано на основі доповіді «Вимірюючи медіаграмотність» (‘Measuring Media Literacy’, 2011, EYE a.o.)
Тренінг завершився рефлексією учасників та врученням сертифікатів.
Дякуємо директору Семенівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ткаченку Владиславу Вікторовичу за запрошення та створення атмосфери спільної командної роботи. Дякую вчителям за творчий підхід, високу мотивацію діяльності, ініціативність, професіоналізм, досвід та активну життєву позицію під час тренінгу!
Вчителям запропоновано долучитися до навчання за сертифікаційною освітньою програмою «Медіапедагогіка, медіаграмотність та медіабезпека» (керівник програми – доцент Світлана Ізбаш) та отримати сертифікат, який відповідає всім вимогам підвищення кваліфікації вчителів. За довідками звертатися на кафедру педагогіки і педагогічної майстерності МДПУ імені Богдана Хмельницького (І корпус, 37 ауд).
