Останнього дня осені, 30 листопада, викладачі кафедри інформатики і кібернетики Олександр і Анна Брянцеви завітали на гостину до своїх нових друзів – учнів 6-В класу мелітопольської загальноосвітньої школи № 4 І-ІІІ ступенів (класний керівник – Олександр Ченцов).
За два тижні перед цим викладачі полонили увагу підлітків, як хлопців, так і дівчат, презентувавши їм понад десяти різних об’ємних книг, серед яких були і «Аліса у Країні Див», і енциклопедія динозаврів, і Альманах з Лего і багато іншого, не менш цікавого для учнів. І от настав час майстер класу від Олександра і Анни Брянцевих. Що прикметно, майстер клас очікували не тільки учні, а й учителі. На майстер клас завітали завучі і учителі, серед них Ксенія Тулякова, Ольга Крилова і Лариса Фоменко. Зокрема, Ольга Крилова залюбки приєдналася до творчої майстерності і разом з учнями 6-В поринула у магію творення паперового об’єму.
Що ж «майстрували» учні на цьому майстер класі? Олександр і Анна Брянцеви знайомлять школярів як власне мелітопольських середніх навчальних закладів, так і шкіл Мелітопольського і інших районів з об’ємними книгами ось уже три роки поспіль. За ці роки колекція об’ємних книг істотно побільшала: з п’яти книг зросла майже до тридцяти. Тож подивитися є на що. Однак, цього року Олександр і Анна змінили формат зустрічей з дітьми. Відтепер зустрічі виглядають так. Спочатку презентація об’ємних книг відповідно до віку і інтересів школярів і, на прохання учнів і учителів проводиться майстер клас, на якому учні можуть створити – кожний власноруч – об’ємну листівку, яка до того ж на додачу обов’язково містить той чи інший рухливий елемент. Усередині такої листівки використовуються ілюстрації у такому стилі, у якому вони були подані у самій об’ємній книзі. Уже розроблений дизайн об’ємних листівок для трьох книг з колекції об’ємних книг Олександра і Анни. Це книги «Іван Богатир», «Аліса у Країні Див» і «Русалонька». Після жвавого обговорення учні 6-В зупинили свій вибір на книзі «Аліса у Країні Див».
Коли майстер клас розпочався, пропозицій «Що будемо робити?» виявилося стільки і всі вони виявилися такими різними, що і учні і учителі геть не зчулися, як збіг час майстер-класу. За вікнами пронизливо завивав сторевучий вітер, а у класній кімнаті, де «чаклувала» Майстерня «паперових інженерів», було по-родинному затишно і водночас цікаво. Відчувалося, що цієї години у цих стінах зібралися достоту однодумці. І зовсім не важливо, скільки їм років.
Діти ніяк не могли завершити роботу, адже було стільки цікавого. Хотілося попрацювати з професійним інструментом і вирубати на ньому ту чи іншу паперову заготовку. Тематичні штампи також не залишили учнівську аудиторію байдужою, до того ж їх було чималенько – отже, є з чого вибрати, а вибрати, коли тобі 12-13 років хочеться усе і одразу. Тому і пішли учні з класу не з одиничними «трофеями», а з солідним доробком. Дома чекали заінтриговані батьки, яким не менш кортіло глянути на роботи своїх синів. Саме так, синів. Учнівська аудиторія виявилася суто чоловічою. Дівчатка, як справжні панянки, зважили на сильну негоду, яка панувала тієї п’ятниці, а от хлопці, як справжні чоловіки, цією негодою знехтували. І судячи по тому, як дбайливо вони несли свої об’ємні роботи, вони їм припали до душі.
