Українська народна традиція: Петриківський розпис

27 квітня в Навчального-науковому інституті соціально-педагогічної та мистецької освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького була проведена кураторська година на тему:  „Українська народна традиція: Петриківський розпис”.

Мета проведення заходу була спрямована на формування національно-патріотичного світогляду молоді, прищеплення відчуття поваги та збереження національних традицій, звичаїв та обрядів українського народу.

Під час заходу студенти 420-с групи ознайомились з етапами становлення та особливостями українського петриківського розпису, технологією малювання рослинних символів, національними символами України.

Адже вишуканий та неповторний, петриківський розпис‒ чудовий привід для гордості українців. В основі його барвистих візерунків лежить безмежна любов до рідного краю. Розмаїття квітів, листочків, ягід петриківського розпису захоплює, спонукає роздивлятися шедеври народного малярства годинами. В 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Історія виникнення петриківського розпису цікава та захоплююча. Традиція прикрашати оселю та одяг декоративними петриківськими розписами зародилася в Україні задовго до появи християнства. Люди вірили, що в красивих орнаментах криється магічна сила, яка захищає господарів від злих сил та негараздів. Ось чому петриківськими розписами у якості оберегів часто розписували зброю та курені запорозькі козаки.

Петриківський розпис ‒ це своєрідний декоративно-художній літопис флори та фауни Придніпров’я. Через Петриківський розпис художники передають динаміку пташиного польоту, тонко відтворюють найменші коливання рослин від вітру та вишукано поєднують світло і тіні.

Основним елементом петриківських орнаментів є квітка ‒ символ пишної природи. Найчастіше шедеври народного мистецтва прикрашають мальви, півонії, айстри, різноманітні польові квіти, а ще ті, які вигадують самі майстри. Так на стінах, полотнах та посуді утворюється свій, особливий світ краси та натхнення. Цікаво, що фарби для петриківських творів ніколи не змішують. Рожева, жовта, синя, червона та зелена ‒ усі вони покликані вдихнути в малюнок життєрадісність та природну легкість.

Також студенти готували доповіді на тему: „Секрети петриківського розпису: екологічний аспект” (Буганько Н.), „Формування естетичної краси засобами української народної творчості” (Пачева Т.), „Національні рослинні та тваринні символи України” (Дуйловська О.), „Національні звичаї України” (Магас К.).

Студенти Навчального-науковому інституту соціально-педагогічної та мистецької освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького мали змогу самостійно застосувати техніку петриківського розпису на дерев’яних виробах.

Для проведення заходу був підібраний дидактичний матеріал, який становив найкращі зразки української народної творчості (прислів’я, приказки, скоромовки, легенди, казки, вірші, байки, загадки), що надало всім присутнім можливість естетично насолодитись багатством та красою рідної природи.

Наприклад:

Прислів’я та приказки про кропиву:
Хоч кропива і молода, а вже кусається.
Стара кропива сильніше пече.

Загадка про кукурудзу
На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки.

Вірш про чорнобривці
Гарні квіти біля хати 
Навесні садила мати. 
Чорнобривці чорноброві 
Квітнуть в тиші вечоровій. 
Чорнобривці чарівні 
Так і просяться в пісні.

Інформацію підготовлено кураторами студентської наукової лабораторії "Екологічна освіта для сталого розвитку Вахняк Н.В., Варениченко А.Б.