Міжкультурний Мелітополь підтримує єдність України |
|
22.09.2014 |
|
19-21 вересня 2014 р. у місті відбувся форум «Міжкультурний Мелітополь за єдину соборну Україну». Захід проходив в інтеркультурному музеї, відкритому в 2011 році після того, як Мелітополь приєднався до мережі міжнародної мережі інтеркультурних міст. В ньому представлені експозиції найчисельніших етнічних спільнот міста, що містять історичний матеріал, елементи традиційно-побутової культури.
У форумі взяли участь секретар міської ради міста, представники міської адміністрації, ректор Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б.Хмельницького, викладачі, науковці, освітяни, студенти, місцеві бізнесмени, представники ЗМІ, громадських організацій, етнічних спільнот – караїмської, болгарської, чеської, кримсько-татарської, німецької і російської. На форум також були запрошені гості з інших українських за зарубіжних міст, у тому числі Миколаєва та Дніпропетровська, болгарського міста Слівен, представники Міністерства культури України та експерти Ради Європи. Дискусії значною мірою були орієнтовані на роль мережі інтеркультурних міст, зокрема, і Мелітополя, в умовах політичної та економічної кризи в Україні. Неодноразово наголошувалось на важливості єдності України і значущості соціально-політичних зв'язків між заходом і сходом країни. Боротьба зі стереотипами Учасники форуму висловили необхідність встановлення за підтримки держави каналу зв'язку між східною та західною Україною, щоб люди з різних регіонів мали можливість налагоджувати контакти, дізнатися більше один про одного. «У нас дуже мало досвіду спілкування з нашими західними громадянами», - сказав один із учасників. Таким чином, можна було б уникнути поширення негативної дезінформації і стереотипів, що сіють розбрат. Щодо найбільш вираженого стереотипу, а саме, що Україна розділена регіонально, історично, політично, культурно, то учасники погодилися з тим, що: «Ця точка зору була нав’язана Україні і, звичайно, засоби масової інформації відіграють у цьому важливу роль... Ми повинні припинити говорити про розділену на східну і західну частини Україну...». Інші найпоширеніші стереотипи були названі завідуючою лабораторією соціологічних досліджень МДПУ ім.Б.Хмельницького Афанасьєвою Л.В. Співробітники лабораторії провели опитування щодо наявних у місті стереотипів, у результаті чого складено їх перелік. Найпоширенішим з них є, що всі російськомовні українці – «росіяни», які потребують бути «захищеними» Російською державою. Але багато російськомовних людей повністю ототожнюють себе з Україною – соціально, культурно, політично. Ці люди є частиною України і не можуть вважатися громадянами будь-якої іншої держави через мову, якою вони говорять. Цей стереотип повинен бути спростованим в тих регіонах України, де люди використовують російську мову в повсякденному житті. Багато цих людей також бажають говорити українською, і насправді один (знову ж таки російськомовний) учасник підкреслив важливість навчитися розмовляти українською, тому що вони не мали можливості вивчити її у радянські часи, коли більшість з них ходили до школи або університету. «У радянські часи існувала така річ, як «політичні заняття» на робочому місці... Було б чудово мати заняття з української мови замість цього. Цілком можливо, що ми б не мали такої проблеми на сході зараз. Є багато людей, хто захищає українську культуру та цінності, але вони просто не вміють говорити українською, оскільки вони не вивчали її – не було можливості», - сказав один з учасників. У той же час, небезпека на південному сході України, є реальною для Мелітополя. Близько 2500 осіб переїхали зі сходу до Мелітополя протягом останніх декількох місяців. Мелітополь приймав їх без будь-яких регіональних чи національних відмінностей. Сорок два поранених солдати лікувалися в міській лікарні на час проведення форуму. Щоб підняти їхній бойовий дух, мелітопольці готували їм страви національної кухні представників різних етнічних спільнот. Цей жест підтримки і щедрості солдати добре оцінили.
Міжкультурні цінності На другий день форуму обговорення продовжилося у формі круглого столу, присвяченого цінностям інтеркультурних міст, і як ці цінності можуть допомогти Україні в її сучасному становищі. З обговорення стало зрозуміло, що Мелітополь неоднозначне місто в контексті української політичної культури. Учасники вказали на особливу політичну та економічну ситуацію південно-східного регіону, як історично промислового центру в радянські часи, на подвійний менталітет мешканців міста, обумовлений впливом радянської і російської політичної експансії, розколом між Київським і Московським православними патріархатами. Відзначили проблеми корупції та протекції на державному та місцевому рівнях, надмірну централізацію влади в Києві, недостатню свободу засобів масової інформації та слабке громадянське суспільство. В межах заходу відбулася презентація монографії «Храми етноконфесіонального Запорізького Приазов`я: спогади крізь століття», яка презентує різноманітність релігійних конфесій, напрямків у Мелітопольському краї. В монографії представлені усні свідчення священників та старожилів про історію храмів, особливості сучасного життя релігійних громад, які методом інтерв’ю збирали співробітників та студентів МДПУ ім. Б. Хмельницького. Як і інтеркультурний музей, цю колективну працю можна розглядати як символ мирного співіснування мешканців Мелітополя, яке буде важко порушити. Ксенія Хованова-Рубіконд, Робін Вілсон Вересень 2014 року |
